Урядові організації
Від самого започаткування Глобального Договору, уряди відігравали важливу роль у розвитку цієї ініціативи. Універсальні цінності, зосереджені у десяти принципах Глобального Договору, базуються на чотирьох ключових міжнародних деклараціях і конвенціях. Ці угоди є результатом обговорення та рішень, прийнятих державами-членами ООН. Таким чином, Глобальний Договір можна розглядати як один із каналів для виконання цілей і завдань урядів.
Підтримка з боку урядів забезпечила простір для інновацій, без яких Глобальний Договір не зміг би розвиватися. Їх фінансова підтримка Трастового фонду Глобального Договору дала змогу створити Управління Глобального Договору, центральної вісі, що утримує глобальну мережу, до якої входять понад 3,300 компаній та їхніх акціонерів. Урядова підтримка на національному рівні через роботу на місцях та підвищення рівня обізнаності забезпечила потрібну динаміку, яка дала змогу зберігати темпи розвитку ініціативи.
У підсумковому документі Світового самміту 2005 року Глобальний Договір ухвалили лідери держави та уряду 191 країни. Ініціатива отримала додатковий поштовх у 2005 році, коли Генеральна Асамблея ООН офіційно визнала Глобальний Договір у своїй Резолюції 60/215 щодо важливості добровільних ініціатив і партнерства, особливо тих, у яких бере участь приватний сектор.
Лише у такому сприятливому інвестиційному та соціополітичному середовищі – як його визначають уряди та політичні діячі – такі добровільні ініціативи, як Глобальний Договір можуть призводити до широкомасштабних позитивних змін. Обов'язок уряду – культивувати середовище, у якому існує достатньо економічних інститутів, і проводити політику підтримки для забезпечення довгострокової стабільності, для розвитку прозорості та зниження бюрократичних перешкод.
Глобальний Договір звертається до урядів із закликом активно заохочувати принципову корпоративну діяльність, підтримувати звітність і прозорість через інформування суспільства. Винагороджування належного ведення бізнесу за допомогою різних механізмів – зокрема, експортні кредити, сприяння в інвестиційній та торгівельній діяльності, податкові пільги, страхування ризиків, субсидії, придбання товарів і послуг – є конкретним і потужним методом продемонструвати приватному секторові, що уряд високо оцінює відповідальний бізнес.